Це свято встановлено 9 листопада 1997 року згідно з указом № 1241/97 «Про День української писемності та мови» Президента України Леоніда Кучми і святкується щороку в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це мова…pідна українська мова!

У ній мудрість і пам’ять тисячоліть. У ній щирість, радощі й печаль народу, його праця і піт, кров і сміх…

Українська мова – це серце нації!

Все в тобі з’єдналося, злилося -
Як і поміститися в одній! -
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.

Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.

І тобі рости й не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі - великого народу
Ніжна і замріяна душа.

Тож, поважайте та любіть свою рідну мову!

Вона - єдиний дарунок долі, що не забувається і не втрачається!